Хоч я і розумію, що усі мої читачї - це російськомовні люди, цей пост скоріш для мене. Захотілось ось на улюбленій хай їй грець мові побалакать. Все одно ніхто не зрозуміє. Набридо шось мені вже мовчати. Ця хвороба, шоб їй довго жилося, вже починає мені подобатись. Щось таки є в мовчанні. Якась своя магія, чи що. Починаєш розуміти, що мовчати, в більшості випадків, набагато простіше. Так, беззуперечно в цьому плюс.
Також, меня подобається виражати свої думки мімікою та жестами. Дуже цікаво.
В той самий час, мене не залишає думка, що ну не просто так усе це трапилось. Може я й права. Хто його зна?.
Але, що б там не було, почикаю до свого одужання. там побачимо, нащо воно усе було.