Характер у меня золотой, поэтому такой тяжелый.
Итак, я всетаки дописала свой бредовый стих. Сейчас схожу с ума надо продолжением, но, это уже другая история.
Так вот. Почему бы не изобразить моих лююимых Локи и Тора со всем украинским колоритом?..
Слова Локи, как обычно, курсивом.


Він усього лише самотній асгардієць,
Той, що ім'я його паплюжили усі
Не жертва зовсім. Але і не мисливець.
Лишень хлопчисько, що блукає у вісні.

Хлопчисько ще! А скільки ворогів.
Чітаурі і месники с Землі.
Та він не бачить – в полоні своїх снів,
Боїться загубитись у тіні.

І брат його – той ще віслюк упертий.
Неначе молотом у голову вдовбив –
Ба, він же Тор, в усьому буде першим –
А Локі – другий, грець уже із ним.

Йому ж байдуже в принципі до брата.
Бо той не воїн, тільки чарівник.
А те, що захищає їхні спини –
То не важливо. Тор до того звик.

Завжди спокійний, що молодший поряд,
Сухими ж вийдуть бо із будь-якої сварки
Там де безсилий був великий Тор, наш воїн
Він покладався повністю на брата.

І навіть в день, коли уже корона
Вінчала майже Торове чоло
Без брата лячно було йти до трона
Без Локі все не те чомусь було.

-Цей день чекав не менш тебе самого.
Нарешті Локі світові явивсь.
-Щоб спекатись уже мене дурного?..
-Тор, знову нахапався десь дурниць?.

Ти брат мій, друг, навіки серцю милий
Я дужче за життя тебе люблю.
Я завжди поруч – у лиху годину,
Години радості с тобою і в бою.

Так, зізнаюсь. Я, Тор, не без гріха.
Бувэ навіть заздрощі охоплять…

-Що ще чекати від чарівника?..
Пробач. Кажи вже далі, Локі.

-Брат, не хвилюйся, вийде з тебе цар.
Не просто ж так шолом у тебе гарний?.

Сміється. Тор також уже почав.
-Мовчи уже, рогатий брате =)

@темы: Локи, Тор, бред, но прикольно=), моЁ, поэзия, творчество